Церква на шляху до повноти буття. На загальній аудієнції з Папою Франциском 26 листопада 2014

Про небо, як остаточну мету паломництва Церкви навчав Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 26 листопада 2014 р., на площі Святого Петра у Ватикані. Святіший Отець розпочав із пригадування про те, що Другий Ватиканський Собор, представляючи сучасним людям Церкву, чітко вказував на те, що ніколи не слід забувати про те, що «Церква не є статичною дійсністю, яка стоїть на місці, маючи ціль сама в собі, але протягом історії безперервно прямує до чудесної та остаточної мети, якою є Небесне Царство, якого Церква на землі є зародком і початком».
За словами Наступника святого Петра, коли замислюємося над цими перспективами, то на цьому наша уява зупиняється, здатна лише приблизно уявити цю таємницю. І відразу виникають запитання про те, коли це станеться, яким буде отой новий вимір, що станеться з людством та створінням, яке його оточує?

В обласному центрі Закарпаття прощалися із 23-річним воїном-захисником, який загинув у зоні АТО

Сьогодні, 26 листопада  Срібна Земля сумує. Закарпатці  прощалися із  бійцями 128-го Закарпатського гірсько-піхотного батальйону, які загинули 19 листопада під час виконання бойового завдання  біля Станиці Луганської (передова фронту) на Луганщині.

Папа Франциск у Раді Європи: Що потрібно для досягнення миру?

У християнському баченні мир є не просто відсутністю конфліктів, але Божим даром та, одночасно, плодом відповідальної діяльності людини. Про це Папа Франциск пригадав, виступаючи у вівторок, 25 листопада 2014 р., в осідку Ради Європи перед членами ПАРЄ, Суддями ЄСПЛ та представниками інших інституцій, з яких складається Рада Європи. За його словами, у залі засідань була присутня «вся Європа зі своїми народами, мовами, культурним та релігійним самовираженням, які становлять багатство цього континенту».

Папи миру. Спадщина святих Івана ХХІІІ й Івана Павла ІІ та Папа Франциск

У різні періоди Римські Архиєреї писали енцикліки на тему миру. Згадаємо Pacem, Dei Munus Pulcherrium Папи Венедикта XV, яка побачила світ 23 травня 1920 року й була присвячена трагічним наслідкам першої світової війни. Але ще жодна енцикліка, як, зрештою, і жоден інший папський документ, на той час не спричинив такого резонансу в ЗМІ і не мав такого впливу на громадську думку у світі, як Pacem in Terris Івана ХХІІІ, що побачила світ 11 квітня 1963 року.

Папа Франциск у Європейському Парламенті: Повернути Європі надію

Остерігатися двозначностей, які можуть зродитись внаслідок неправильного розуміння прав людини та парадоксального зловживання ними закликав Папа Франциск євродепутатів, виступаючи перед ними під час урочистого пленарного засідання у вівторок, 25 листопада 2014 р., в Страсбурзі. Його промова була неодноразово перервана оплесками.
Насамперед, Святіший Отець зазначив, що цей візит відбувається через чверть сторіччя після відвідин Івана Павла ІІ. У світі та Європі багато що змінилися з того часу, здійснюючи побажання святого Папи, «щоб одного дня Європа змогла поширитися до розмірів, визначених географією, перше, ніж історією». Крім того, у глобалізованому світі, який стає дедалі менше «європоцентричним», Європа починає виглядати дещо «постарілою та применшеною».

Папа Франциск ввірив Пресвятій Богородиці Апостольський візит до європейських інституцій

У понеділок 23 листопада 2014 р, приблизно о 17:30 римського часу, напередодні Апостольського візиту до Страсбургу, що включає відвідини Європейського парламенту та Ради Європи, Папа Франциск, як це вже стало його традицією перед Апостольськими подорожами, відвідав римську базиліку Santa Maria Maggiore (Святої Марії Більшої), щоб ввірити Пресвятій Богородиці Апостольський візит до європейських інституцій. 

«Бути готовим відповісти на Божий поклик»

Вранці 22 листопада 2014 року Папа Франциск прийняв на приватній аудієнції понад 350 учасників Третього Міжнародного конгресу церковних рухів, та нових спільнот, що проходив на тему «Радість Єванглія – це радість місіонерська».
У своїй промові до присутніх Святіший Отець наголосив на тому, що вони повинні зберігати свіжість харизми, завжди відновлюючись в «першій любові». З часом зростає спокуса, щоб заховатись за заспокійливими моделями, щоб замкнути Святого Духа у клітці. Але Папа звернув увагу на те, що реальність є важливішою за будь-яку ідею. Тому необхідно використовувати отриманий дар, і не потрібно себе обманювати що, якісь структури поза Церквою можуть гарантувати дію Святого Духа. 

Освячення пам'ятника Небесної Cотні

Освячення пам'ятника Небесної Cотні

с. Нижнє Болотне Білецького деканату (урочище Джублик)

Підсумки VII Всесвітнього конгресу з питань душпастирства мігрантів

 «Міграція залишається однією з ознак сучасного періоду, глибоко позначеного страхами та браком гостинності. У цьому контексті якнайбільшої важливості набирає центральність людської особи, перш ніж релігійні, етнічні, суспільні чи культурні відмінності», – читаємо у підсумках VII Всесвітнього конгресу з питань душпастирства мігрантів, який минулого тижня зібрав у Ватикані майже 300 учасників із 90 країн світу.
Як зазначено у кінцевому документі, душпастирське дбання Церкви, яке відображене у спеціальних програмах, зважає на особливість ситуації так званих «економічних мігрантів», беручи до уваги як їхні духовні потреби, так і ті, що стосуються юридичного супроводу, захисту прав та гідності.

Папа Франциск: Церква повинна хвалитися Богом, а не собою...

Коли Церква є упокореною та бідною, тоді залишається вірною Христові, бо в іншому випадку їй загрожує спокуса випромінювати «власне» світло, замість того, щоб нести світові Боже. Такими думками Папа Франциск поділився під час ранкової Святої Меси в каплиці ватиканської резиденції «Дім святої Марти» у понеділок, 24 листопада 2014 р., коментуючи євангельський уривок про бідну вдову, яка пожертвувала на храм дві лепти.
У світлі події, що відбувалася перед очима Ісуса, коли убога вдова пожертвувала до храмової скарбниці увесь свій прожиток, у той час, як багачі вкладали великі суми зі свого надлишку, Святіший Отець вказав на дві тенденції, постійно присутні в історії Церкви: Церква, спокушувана марністю, та «убога Церква».